Бібліотеки Тернопільщини стають центрами підтримки громади в умовах воєнної загрози

У рамках реалізації проекту «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами» у Тернопільському регіональному навчальному проведено цикл семінарів-тренінгів та вебінар на тему: «Бібліотеки як центри підтримки громад в умовах воєнної загрози: організація надання послуг внутрішньо переміщеним особам (ВПО)» (запис вебінару можна подивитись тут). Їх метою було отримання бібліотекарями області знань та навичок, необхідних для надання консультаційних та бібліотечно-інформаційних послуг внутрішньо переміщеним особам з Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей, налагодження ефективних механізмів комунікації цієї категорії користувачів з місцевими органами влади, сприяння їх соціальній адаптації.

Учасники навчань з’ясовували, які послуги бібліотеки області можуть надавати внутрішньо переміщеним особам, щоб стати ефективними центрами підтримки громад в умовах воєнної загрози. Були проаналізовані юридичні, психологічні та соціальні особливості надання послуг внутрішньо переміщеним та наявні ресурси, які бібліотеки можуть використовувати для допомоги переселенцям. Одним з головних питань, що обговорювалися, стало питання донесення інформації про бібліотечні послуги до внутрішньо переміщених осіб та запрошення переселенців до бібліотек. Учасники тренінгу визначили можливі канали розповсюдження цієї інформації, отримали відомості про ресурси, організації та громадські ініціативи, які допомагають вимушеним переселенцям, а також ознайомилися з алгоритмами отримання базових послуг із відновлення втрачених документів.

Також учасники навчання дізналися про особливості участі внутрішньо переміщених осіб у виборчих процесах. Як змінити місце голосування, які документи для цього необхідні та куди подавати заяву — все це на практиці освоювали учасники тренінгу. Проконсультувати переселенців, як реалізувати їхнє право на волевиявлення — важливе завдання, яке можуть виконати бібліотеки.

У підсумку учасники навчань окреслили можливості нових напрямків роботи та одностайно підтримали ідею про необхідність упровадження послуг для вимушених переселенців.
Матеріали тренінгу можна переглянути тут.

Запрошуємо на вебінар "Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами"

Тернопільський регіональний навчальний центр запрошує взяти участь у вебінарі на тему: "Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами".
Дата проведення: 16 жовтня 2014 р. о 14.00 год.
До участі у вебінарі запрошуються працівники Борщівської, Гусятинської, Заліщицької, Кременецької, Лановецької, Монастириської, Підгаєцької, Чортківської та Шумської центральних бібліотек.

Буккросcинг, або Перетворимо світ на бібліотеку

Ви знаєте, що таке буккроcсинг ?

Як виявилося, це цілий соціальний рух, який так мені так сподобалося , що я вирішила розповісти про нього вам.

Купивши і прочитавши книгу ми, зазвичай, ставимо її на полицю, щоб потім «колись» перечитати знову. Ту, що дуже сподобалась, можемо дати прочитати родичам чи друзям. Та у більшості випадків прочитані книжки марно припадають пилом і займають місце у книжковій шафі…

У 2001 році американський інтернет-технолог Рон Хорнбекер на одному з веб-сайтів дізнався про систему кругообігу по всьому світу залишених фотоапаратів і вирішив повторити це з книгами. Так виникла ідея буккросcингу (від англ. book – книга, crossing – рух) — вільного руху книг, організованого за спеціальними правилами.

У березні того ж року Рон залишив 20 книг зі своїми координатами та пояснювальними записками у холі готелю, в якому зупинився. За півроку на його сайті вже було зареєстровано біля 300 активних користувачів, які «відпускали» книги й приводили нових учасників. А невдовзі офіційний сайт буккросcерів у США (www.bookcrossing.com) щомісяця відвідувало майже 25 мільйонів користувачів.

Мету буккросcингу його учасники формулюють по-різному. Це і популяризація ідеї читання та перетворення світу на бібліотеку, й практика налагодження нових соціальних зв’язків, й створення нового інтелектуального прошарку суспільства і навіть подолання  принципу привласнення і накопичення. Отже йдеться не лише про обмін книгами, а й про спілкування та обмін ідеями. Це дозволяє розглядати буккросcинг як новий соціальний рух, який останні роки набув значного поширення у світі.

За даними сайту «Bookcrossing.сom», сьогодні існує понад 600 тисяч офіційно зареєстрованих буккросcерів та майже 4,5 мільйони «вільних» книжок. До кола учасників руху щоденно приєднується щонайменше 300 людей. Визначення поняття «букккросcинг» навіть з’явилося в останньому виданні «Оксфордського словника англійської мови»

Найбільше «вільних» книг — понад 13 тисяч примірників —«подорожує» Сполученими Штатами Америки . Втім, за кількістю активних учасників руху лідирує  Європа. Найбільше буккросcерів живе в Італії. За сприяння третього каналу Державного радіомовлення Італії ідея обміну книгами стала настільки популярною в цій країні, що міська влада Флоренції  подарувала їм 4 тисячі книг. З Італії у 2003 році ідея книгообніну потрапила до Франції, де сьогодні її підтримують навіть кількома видавництвами, які постійно «відпускають» частину накладу своїх видань у вільну подорож. Видавці стверджують, що це не шкодить книготоргівлі, а навпаки — стимулює читацький інтерес до нових книг.

До України цей рух дійшов у 2005 році. Книжки почали залишати у парках, кав’ярнях, інших громадських місцях, де вони чекали свого наступного читача. Та цей процес був досить хаотичним. До того ж залишати улюблену книгу, наприклад, на лавці у парку трішки необачно, адже її може намочити дощ чи скинути на землю вітром. Тому, щоб уникнути таких неприємностей, українські буккросcери почали створювати «безпечні полиці», тобто місця, на які завжди можна покласти «вільну» книгу та взяти, якщо трапиться, іншу. Такі полиці вже в існують у бібліотеках, книгарнях, молодіжних клубах більшості міст нашої країни.

Цікаво, що в дореволюційні часи аналог цього руху вже існував серед української інтелігенції. Тоді книги цінувалися високо і їх було прийнято читати, передаючи по колу. Після того, як із літературною новинкою знайомилися всі зацікавлені особи, вона поверталася власнику з підписами, відгукам та рекомендаціями.

Сучасний буккросcинг — це хобі та громадський рух, що діє за принципом соціальних мереж. Прочитавши книгу, людина, залишає («звільняє») її у громадському місці (бібліотеці, книгарні, кафе тощо), для того, щоб хтось інший міг цю книгу знайти, прочитати та у свою чергу повторити процес. Спостереження за «подорожжю» книги здійснюється через спеціальні сайти в мережі Інтернет. 

Сучасні підходи до популяризації книги та читання за допомогою мережі Інтернет, або Створюємо бібліотечні подкасти

Сьогодні бібліотечна діяльність зазнає значних змін, що зумовлені вимогами сучасного суспільства. Швидкий розвиток інтернет-технологій розкриває перед книгозбірнями нові можливості для організації інформаційної взаємодії з користувачами. Прагнення зробити бібліотеку значущою для відвідувачів, такою, яка б відповідала їх потребам і бажанням, була б тим середовищем, у яке хотілося б повертатися, є однією з головних ідей застосування бібліотекарями у своїй роботі технологій Веб 2.0.

Використання соціальних сервісів спрямоване передусім на  популяризацію бібліотеки, її послуг та ресурсів, привернення уваги до книгозбірні, книги й читання. Одним із дієвих засобів для цього може стати подкаст.

Подкаст — це цифровий медіа-файл або низка таких файлів, які розповсюджуються за допомогою інтернету для відтворення на портативних медіа-програвачах чи персональних комп’ютерах. За змістом вони можуть нагадувати радіо-шоу, звукову виставу, містити інтерв’ю, лекції чи будь-що інше, що належить до усного жанру.

Термін «podcast» є поєднанням назви портативного програвача музики iPod та слова «broadcast» — віщання. На відміну від традиційного радіо, яке дозволяє слухати те, що пропонує радіостанція, подкастинг дає можливість користувачу самостійно обирати ресурс для прослуховування саме в той час, коли йому це зручно.

Провідні книгозбірні світу досить активно використовують подкастинг у своїй роботі. Так, наприклад, багато подкастів соціокультурної тематики представлено на веб-сайті Британської бібліотеки. Бібліотекарі Сполучених Штатів часто використовують подкастинг для самоосвіти й професійного розвитку. Бібліотека Конгресу США створює, зокрема, серію подкастів під назвою «Цифрове майбутнє і ти».

Серед вітчизняних книгозбірень даний напрямок, на жаль, поки що не отримав широкого розповсюдження. Проте він може стати дієвим засобом інформування відвідувачів про бібліотечні ресурси та послуги, чудовим доповненням до книжкового фонду. За допомогою подкастів можна рекламувати книжкові новинки, проводити зустрічі з письменниками, критиками, перекладачами, знайомити читачів із літературними творами тощо.

Бібліотекареві з викладених в мережі подкастів легко буде створити аудіожурнал будь-якої тематики.

Отже, якщо книгозбірня вирішить використати подкаст як ще один вид інформування, то це буде цікаво й корисно як бібліотекарям, так і користувачам, які зможуть прослухати повідомлення про нові надходження, анонси бібліотечних подій, огляди книжкових новинок або періодики.

З чого починається робота зі створення подкаста?

Шановні колеги-жінки!

З нагоди прекрасного весняного свята 8 Березня від усього серця вітаю вас і бажаю міцного здоров’я, благополуччя, радості, кохання і краси. Хай це свято зігріває надіями, а любов і віра огортають вас і вашу родину щастям і благополуччям!
Успіхів вам, гарного святкового настрою, міцного здоров’я, оптимізму та усіляких гараздів!

Олена Проців, 

тренер Тернопільського регіонального навчального центру