Бібліотеки Тернопільщини стають центрами підтримки громади в умовах воєнної загрози

У рамках реалізації проекту «Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами» у Тернопільському регіональному навчальному проведено цикл семінарів-тренінгів та вебінар на тему: «Бібліотеки як центри підтримки громад в умовах воєнної загрози: організація надання послуг внутрішньо переміщеним особам (ВПО)» (запис вебінару можна подивитись тут). Їх метою було отримання бібліотекарями області знань та навичок, необхідних для надання консультаційних та бібліотечно-інформаційних послуг внутрішньо переміщеним особам з Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей, налагодження ефективних механізмів комунікації цієї категорії користувачів з місцевими органами влади, сприяння їх соціальній адаптації.

Учасники навчань з’ясовували, які послуги бібліотеки області можуть надавати внутрішньо переміщеним особам, щоб стати ефективними центрами підтримки громад в умовах воєнної загрози. Були проаналізовані юридичні, психологічні та соціальні особливості надання послуг внутрішньо переміщеним та наявні ресурси, які бібліотеки можуть використовувати для допомоги переселенцям. Одним з головних питань, що обговорювалися, стало питання донесення інформації про бібліотечні послуги до внутрішньо переміщених осіб та запрошення переселенців до бібліотек. Учасники тренінгу визначили можливі канали розповсюдження цієї інформації, отримали відомості про ресурси, організації та громадські ініціативи, які допомагають вимушеним переселенцям, а також ознайомилися з алгоритмами отримання базових послуг із відновлення втрачених документів.

Також учасники навчання дізналися про особливості участі внутрішньо переміщених осіб у виборчих процесах. Як змінити місце голосування, які документи для цього необхідні та куди подавати заяву — все це на практиці освоювали учасники тренінгу. Проконсультувати переселенців, як реалізувати їхнє право на волевиявлення — важливе завдання, яке можуть виконати бібліотеки.

У підсумку учасники навчань окреслили можливості нових напрямків роботи та одностайно підтримали ідею про необхідність упровадження послуг для вимушених переселенців.
Матеріали тренінгу можна переглянути тут.

Запрошуємо на вебінар "Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами"

Тернопільський регіональний навчальний центр запрошує взяти участь у вебінарі на тему: "Бібліотеки як центри підтримки громади в умовах воєнної загрози: робота з внутрішньо переміщеними особами".
Дата проведення: 16 жовтня 2014 р. о 14.00 год.
До участі у вебінарі запрошуються працівники Борщівської, Гусятинської, Заліщицької, Кременецької, Лановецької, Монастириської, Підгаєцької, Чортківської та Шумської центральних бібліотек.

Бібліографічний опис електронних ресурсів

Повноправними об’єктами аналітико-синтетичної обробки документів у бібліотеках є електронні інформаційні ресурси. Їх бібліографічний опис здійснюється відповідно до чинного міждержавного стандарту ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання», який уведено в дію 1 липня 2007 року.

Електронні ресурси — це інформаційні ресурси, які створюються, керуються та використовуються за допомогою комп’ютера й містять дані та (або) програми, зафіксовані в електронній (цифровій) формі на певних носіях, у тому числі й ті, що потребують використання периферійного пристрою, приєднаного до комп’ютера (наприклад, CD-ROM), або зв’язку з комп’ютерною мережею (наприклад, Інтернетом).

Електронні ресурси різноманітні й постійно розвиваються. На даний час можна виділити такі їх основні види:

• електронні аналоги друкованих видань (книг, журналів тощо), текстову інформацію в яких подано у формі, котра допускає посимвольну обробку;
• електронні аналоги друкованих видань, елементи яких (наприклад, сторінки) подаються як цілісні графічні образи; до цього ж виду електронної інформації належать аналоги рукописних матеріалів — факсиміле;
• бази даних, які відповідають вимогам електронної інформації (бібліографічні, адресні, статистичні, лінгвістичні та повнотекстові бази даних, якщо вони не відтворюють повною мірою друковані видання);
• нові форми публікацій, що не мають друкованих аналогів (електронні оголошення, матеріали електронних конференцій та інші електронні повідомлення, доступні користувачам через телекомунікаційні мережі);
• електронні публікації аудіо- та відеоінформації;
• мультимедійні продукти;
• програмні продукти;
• комбіновані програмно-інформаційні продукти, наприклад геоінформаційні системи;
• електронні ігри.

Під впливом інформаційних технологій увесь час з’являються нові види електронних ресурсів, розширюються межі традиційної системи видань, формуються різні типи електронних документів (мережеві версії друкованих видань, онлайнові газети та часописи, додатки до традиційної преси, колекції посилань, огляди, дайджести, альманахи тощо).

Специфіка складання бібліографічного опису електронних ресурсів полягає, головним чином, у формуванні елементів, які найбільше відповідають за точність їх ідентифікації. Це, передусім, загальне специфічне визначення матеріалу, основні характеристики в області виду, розміру та обсягу ресурсу, дані про фізичний носій, системні вимоги та інші специфічні характеристики.

Бібліографічний опис електронних ресурсів здійснюється відповідно до загальних правил стандартного (базового) опису в частині структури, набору областей і елементів, вибору мови та графіки, застосуванні правил орфографії, скорочення слів тощо.

Інформацію для складання бібліографічного опису електронного ресурсу беруть із певних елементів вихідних відомостей: про назву, відповідальність, перевидання, місце та рік видання, серію — із внутрішніх (титульний екран, основне меню, відомості про програму, головна сторінка сайта, порталу тощо) або зовнішніх (етикетка чи маркування на фізичному носії, технічна документація, інший супровідний матеріал або контейнер, коробка, конверт та ін.) джерел. Зазначені джерела називають приписаними джерелами інформації (див. табл. 1).

Практичні рекомендації щодо створення буклету про бібліотеку в програмі Publisher

1. Запустіть Publisher. В вікні, що відкрилося, в розділі  «Доступні шаблони» оберіть «Буклети» (для Publisher 2003 — в області задач Нова публікація виберіть в групі Почати з макету пункт Публікація для друку, потім пункт Буклети). 

2. В Галереї попереднього перегляду виберіть потрібний макет й натисніть кнопку «Створити» в правій частині вікна ((для Publisher 2003 — натисніть на обраному макеті 1 раз ЛКМ).

3. Для більш зручної роботи збільшить масштаб сторінки до 120-140% за допомогою шкали у нижній правій частині екрану (за промовчуванням – 76%)