Що таке блог?

Ми — бібліотекарі — давно навчилися робити багато маючи мало для того, щоб інформувати читачів про свої ресурси, програми й послуги, випробували всі можливі способи реклами бібліотек за допомогою традиційних засобів: газети, корпоративні бюлетені, радіо й телебачення. Багато бібліотек випускають брошури, путівники і свої власні буклети. Тому не дивно, що сьогодні ми починаємо заповнювати своїми блогами віртуальний простір. Адже блог — це ще одна можливість для реклами бібліотек і їх сервісів.

То що ж таке блог?

Не переживайте, якщо «блог» — нове для вас слово. Швидше за все, ви читали безліч блогів, використовуючи мережу для роботи або відпочинку.

Блог (blog) — скорочення від «веб лог» (web log) — це веб-сайт, на якому у зворотньохронологічному порядку публікуються короткі записи (пости). Блоги різноманітні за змістом: від особистих щоденників до новин, від останніх пліток у стилі жовтих газет до серйозних наукових публікацій. Сьогодні блоги варіюються від простих списків «що нового» до складних веб-сайтів з десятками різних додаткових функцій, таких як пошук по сайту, тематичні категорії, архіви записів, RSS-підписки та інше.

Еван Вільямс, творець Blogger — однієї з найбільш популярних платформ для створення і ведення блогів — вважає, що основою будь-якого блога мають стати три речі  — Частота, Стислість й Індивідуальність. На думку Вільямса, це означає, що нова інформація на блозі повинна з'являтися досить часто, не рідше двох-трьох разів на тиждень. Якщо публікувати по парі повідомлень на місяць, якими б цікавими вони не були, відвідуваність блога швидко впаде. Повідомлення не повинні бути довгими. Адже за спостереженнями фахівців з публікацій в Інтернеті, якщо текст не міститься на екрані монітора повністю, велика ймовірність того, що читач або не прочитає його до кінця, або перегляне по діагоналі, можливо, впустивши щось важливе, а може й взагалі проігнорує. Цікавий, унікальний зміст блога — одна з найважливіших складових успіху. Якщо в блога оригінальний зміст або коментарі, або посилання на ресурси, які не знайшли інші — то це джерело, яке захочуть і будуть читати.

Швидке поширення блогів у мережі зумовлено тим, що вони значно полегшили процес публікації інформації. Створення повноцінного веб-сайта було проблемою для багатьох, кому бракувало часу для вивчення мов програмування, придбання й удосконалювання нових навичок, пошуку несправностей і помилок у коді тощо. За допомогою ж програм для створення блогів опублікувати щось у мережі стало набагато простіше, майже так само просто як написати записку й прикнопити її до дошки оголошень. Так, майже так само просто! Не потрібно забивати собі голову інформацією про теги HTML, про те, як створити посилання між сайтами, не говорячи вже про завантаження файлів на сервер за допомогою FTP. Створити свій блог також дуже  просто — за допомогою наприклад Blogger за лічені хвилини у вас з'явиться й сам блог, і можливість опублікувати свій перший пост.

Ще один важливий фактор, що сприяє  збільшенню кількості блогів — це їх соціальний характер. Навколо блогів, зазвичай, формується група людей, які цікавляться його тематикою, або знають особисто автора (чи авторів). Крім того автори блогів можуть отримувати практично миттєву реакцію у відповідь на повідомлення, оскільки відвідувачі, як правило, залишають свої коментарі до них.

Далі буде...

Віртуальне спілкування та нетакет

Віртуальне спілкування та нетакет

Наприкінці XX ст. завдяки масовому впровадженню комп'ютерних технологій та Інтернету люди отримали ще один засіб комунікацій — так зване віртуальне спілкування.

Інтернет значно розширив способи передачі та отримання інформації. Кількість користувачів Глобальної мережі постійно зростає. Тільки в Україні за останніх два роки вона виросла більше ніж у півтора рази. Нині всесвітньою павутиною в країні користується 3,2 млн. або 8 % населення.  

За даними спеціалістів 91% користувачів мережі використовують Інтернет саме для спілкування.  Слід зазначити, що він сприяє розвитку особистості і включенню її у комунікаційний процес навіть тоді, коли в реальному житті людина має певні бар’єри для спілкування.

Багато сайтів в Інтернеті надають можливість доступу до інтерактивних сервісів. Створено програми, які підтримують «живе» спілкування в режимі реального часу. Наприклад, у чаті за допомогою електронних засобів беруть участь великі групи користувачів. Спілкування у деяких програмах (ISQ, Skype тощо) можна вважати аналогом телефонної розмови. При цьому дві особи, які спілкуються, мають доступ до одного серверу і знаходяться у системі в той самий час. Крім обміну голосовими чи текстовими повідомленнями, кожен із співрозмовників отримує можливість, одночасно з розмовою, обмінюватись файлами (текстовими, графічними, аудіо та відео).

Для того щоб спілкування у віртуальному просторі не принижувало людину, а, навпаки, сприяло її особистісному зростанню необхідно дотримуватися загальноприйнятих етичних вимог та правил мережевого етикету. Тому з появою Інтернету в наше життя навіть увійшло поняття нетикет (netiqutte — від англ. net — мережа та франц. etiqutte — етикет) —  правила поведінки спільноти у мережі Інтернет, традиції і культура, яких додержується більшість користувачів Інтернету.

Обслуговування користувачів з особливими потребами

Сьогодні цивілізований світ починає формувати нову культурно-етичну норму — повагу до фізично й інтелектуально обмежених членів суспільства відповідно до міжнародного законодавства.

У статті 24 Конституції України записано: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом». Реалізувати це право, як і інші, закріплені в міжнародних документах і ратифіковані Україною, не просто, коли це стосується інвалідів.

Багато зробила для захисту прав людей із вадами здоров’я Організація Об’єднаних Націй. Завдяки своїй діяльності, яка часто стимулювала прийняття національного законодавства та вироблення національної політики, їй удалося зосередити центр уваги не на фізичних недоліках, а на фізичних можливостях особистостей.

Як знайти потрібну інформацію в Інтернеті?

Інтернет – глобальна мережа, яка поєднує мільйони комп’ютерів в усьому світі. Сьогодні мільйони людей щоденно використовують Інтернет для спілкування й отримання потрібної інформації.

Як же знайти потрібну інформацію в Інтернеті? Якщо відома конкретна адресу, питань щодо цього, зазвичай не виникає. А якщо її місцезнаходження невідоме? Серед мільярдів веб-сторінок знайти потрібну інформацію було б неможливо, якби необхідно було переглядати кожну з них. Тому існують спеціальні методи пошуку:

Знайомимось із пошуковими системами

Для задоволення інформаційних потреб користувачів зазвичай використовують інформаційно-пошукові системи, у функції яких входить автоматичне сканування вузлів мережі, що супроводжується індексуванням (створенням баз даних) і класифікацією (побудовою каталогів за різними критеріями, наприклад, за тематикою або типом інформаційного об'єкта).

Всі пошукові системи (пошукові служби, пошукові сервери) умовно поділяють на пошукові машини (роботи, покажчики) і пошукові каталоги. Розуміння різниці між ними допомагає при виборі інструменту пошуку.