Обслуговування користувачів з особливими потребами

Сьогодні цивілізований світ починає формувати нову культурно-етичну норму — повагу до фізично й інтелектуально обмежених членів суспільства відповідно до міжнародного законодавства.

У статті 24 Конституції України записано: «Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом». Реалізувати це право, як і інші, закріплені в міжнародних документах і ратифіковані Україною, не просто, коли це стосується інвалідів.

Багато зробила для захисту прав людей із вадами здоров’я Організація Об’єднаних Націй. Завдяки своїй діяльності, яка часто стимулювала прийняття національного законодавства та вироблення національної політики, їй удалося зосередити центр уваги не на фізичних недоліках, а на фізичних можливостях особистостей.

3 грудня 1982 року було прийнято Всесвітню програму дій стосовно інвалідів, яка передбачала проведення ефективних заходів для запобігання інвалідності, відновлення працездатності та реалізацію мети «рівності» і «повної участі» громадян з особливими потребами в соціальному житті й розвитку. Ці концепції повинні затверджуватися та виконуватися однаково в усіх країнах, незалежно від їх рівня розвитку.

У 1992 році, у кінці Десятиріччя інвалідів (1983—1992), яке було періодом зростання обізнаності та організації заходів, спрямованих на покращення становища осіб із фізичними вадами, надання їм рівних можливостей, Генеральна Асамблея ООН проголосила 3 грудня Міжнародним днем інвалідів. Ця подія має важливе значення для подальшої інтеграції в суспільство людей з обмеженими можливостями.

Понад 500 мільйонів людей у світі є інвалідами в результаті розумових, фізичних чи сенсорних розладів. Серед них — близько 3 мільйони мешканців України. На Тернопільщині проживають 52 тисячі таких осіб.

В області розроблені та діють програми: «Про реалізацію Національної програми професійної реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями», «Програма ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів», «Турбота», а з 2005 року — «Ветеран», яка фінансується з обласного бюджету для забезпечення статутної діяльності громадських організацій.

Міжнародний день інвалідів відзначає й наша держава, що затверджено Указом Президента України від 27 листопада 1993 року. Мета даного заходу — привернення уваги до проблем тих, хто став інвалідом від народження, у дитинстві чи під час дорослого життя.

За останні роки чисельність людей з вадами здоров’я в Україні, на жаль, зросла більш ніж на півмільйона. Причиною цього є природні катаклізми, техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища, дорожньо-транспортні пригоди, вроджені патології та хронічні захворювання тощо.

За роки незалежності України державна політика щодо інвалідів зазнала кардинальних змін. Якщо за часів СРСР основні зусилля країни спрямовувалися на соціальне забезпечення цієї категорії громадян, то нині її діяльність ґрунтується на соціальному захистові таких осіб. В основі даного принципу лежить не соціальне забезпечення як пасивна функція соціального захисту, а захищеність інвалідів через створення для них у суспільстві відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей, творчого потенціалу.

Сьогодні в Україні за рахунок коштів державного бюджету здійснюється реалізація низки програм соціального захисту людей з особливими потребами, серед яких: забезпечення протезно–ортопедичними виробами та спеціальним автотранспортом, санаторно–курортне оздоровлення, виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування, безкоштовне та пільгове встановлення інвалідам І та ІІ груп телефонів, надання матеріальної допомоги, соціальна, трудова та професійна реабілітація цих громадяни тощо.

Створення належних умов життєдіяльності дасть можливість людям з особливими потребами повніше реалізувати особистий потенціал, брати посильну участь у всіх сферах життя суспільства. До цього спонукає підписання Україною міжнародних документів, згідно з якими формується та покращується власна правова база й розробляються відповідні соціальні програми. Так у 1991 році було прийнято, а в наступні роки доповнено та вдосконалено Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Він передбачає спеціальні права для громадян з обмеженими можливостями, без яких вони не можуть успішно інтегруватися в суспільство, зокрема: на медичну допомогу (безкоштовно або на пільгових умовах), медичну реабілітацію й санаторно–курортне лікування, забезпечення безперешкодного доступу до інформації за допомогою засобів комунікації та об’єктів соціальної інфраструктури. Крім того, гарантуються права на освіту, працевлаштування, матеріальне забезпечення, соціально-побутове та транспортне обслуговування, створення громадських об’єднань.

Відповідно до положень цього закону розроблено й затверджено цілу низку документів, зокрема: «Комплексну програму розв’язання проблем інвалідності в Україні», «Положення про медико-соціальну експертизу», «Положення про індивідуальну програму реабілітації», «Положення про фонд соціального захисту інвалідів в Україні».

Протягом останніх років прийнято чимало законодавчих і нормативних актів, що гарантують соціальну захищеність державою тих категорій громадян, які через вроджені або набуті фізичні чи психічні вади потребують особливої уваги та підтримки. Серед них: закони України «Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість» (23 лютого 2006 р.), «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (6 жовтня 2005 р.), «Про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (31 травня 2005 р.). Їх можна знайти на офіційному сайті Верховної Ради України за адресою: http://zakon.rada.gov.ua.

Передумовою гарантій зайнятості для інвалідів є здобуття відповідної освіти та професії. Законодавство гарантує таким громадянам право на навчання й професійну підготовку. Діти-інваліди мають право на безплатне навчання в спеціальних позашкільних, загальних та вищих навчальних закладах.

24 вересня 2008 року Україна підписала Конвенцію ООН про права інвалідів. Хочеться вірити, що цей крок сприятиме поліпшенню становища людей з обмеженими можливостями.

На допомогу бібліотекареві

Останнім часом у суспільстві все більше уваги приділяється вирішенню соціальних проблем людей з обмеженими фізичними можливостями. Публічна бібліотека як соціальний інститут, що надає вільний доступ до інформації та знань, повинна брати активну участь у цьому процесі.

На сучасному етапі пріоритетними напрямками роботи книгозбірень з інвалідами мають  стати: соціальний, інформаційний, психологічний, дозвіллєвий, професійно-реабілітаційний. Цьому сприятиме координація діяльності  бібліотек з органами місцевої влади, державними та громадськими організаціями, соціальними, юридичними, психологічними службами, центрами реабілітації, методичними та навчальними закладами, спортивними, молодіжними об’єднаннями, Товариством Червоного Хреста тощо.

В області діють:

•  Тернопільська міська організація інвалідів опорно-рухового апарату (керівник — Коблюк Михайло Петрович);
•  Асоціація батьків та опікунів дітей-інвалідів (керівник — Зацухна Ольга Степанівна);
•  Тернопільська обласна організація Українського товариства глухих (керівник — Скульський Євген Петрович);
•  Тернопільська обласна організація Всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (керівник — Башта Олександр Ілліч);
•  Тернопільська обласна організація «Служба спілкування між інвалідами Тернопільщини» (керівник — Качановська Ярослава Василівна);
•  Тернопільська обласна організація Українського товариства сліпих (керівник — Войтович Олексій Павлович);
•  Тернопільський обласний осередок спортивної федерації глухих України (керівник — Скульський Євген Петрович);
•  Тернопільський фонд соціального захисту і реабілітації інвалідів по зору (керівник — Войтович Олексій Павлович).

Книгозбірні можуть об’єднувати зусилля всіх закладів, які виявляють милосердя. Тому велике значення в роботі бібліотек має співпраця із службою соціального забезпечення населення, адміністрацією району, медичними закладами тощо.

В обслуговуванні осіб з обмеженими можливостями постає багато проблем. Основна з них — недостатнє фінансування, а ще — відсутність комплектування спеціальною літературою, незадовільне оснащення технічними засобами. Але, незважаючи на негаразди, бібліотеки намагаються задовольнити запити цієї категорії користувачів, допомогти їм перебороти почуття самотності, невпевненості в собі та своїх силах, повернути віру в себе.

Для того, щоб надавати послуги соціально незахищеним групам населення, інвалідіам та людям похилого віку, перш за все необхідно:

1) вивчити потреби в інформації даної категорії читачів;

2) сформувати зібрання літератури, яке буде доступне за змістом і формою;

3) організувати доукомплектування з обмінно-резервного фонду;

4) налагодити інформаційно-бібліографічне обслуговування;

5) скласти спільні плани роботи з районними радами ветеранів та товариствами інвалідів.

Систематичній роботі з громадянами з особливими потребами сприятиме створення Центру для людей з обмеженими можливостями.

• Для удосконалення обслуговування даної категорії користувачів можна сформувати спеціальну картотеку, яка б містила таку інформацію:
• прізвище, ім’я та по батькові особи;
• адресу, телефон;
• вік;
• зацікавлення;
• вид обслуговування (удома, у бібліотеці).

До надання послуг читачам удома варто залучати волонтерів, зокрема користувачів книгозбірні.

При індивідуальній роботі з інвалідами необхідно використовувати традиційні форми бібліотечної діяльності: носіння книг додому, бесіди, індивідуальне інформування, персональні запрошення на масові заходи, складання тематичних добірок, рекомендаційних списків тощо.

Поширенню життєво необхідних відомостей серед людей з обмеженими можливостями сприятимуть «зони інформації», які можуть включати:

1) тематичні папки: «Законодавство України», «Пільги інвалідам», «Освіта», «Медицина», «Оформлення субсидій», «Ваше здоров’я», «Зупинись! Інформація для тебе», «Людина та її здоров’я», «Працевлаштування» та ін.

2) папки-досьє, з фактографічними матеріалами про:

•  навчальні заклади (адреси, реквізити, номери телефонів,графіки роботи приймальних комісій, правила прийому документів, форми та терміни навчання, факультети, спеціалізації, перелік екзаменів та терміни їх здачі, наявність підготовчих курсів, сума оплати за навчання, пільги інвалідам);
•  медичні та реабілітаційні заклади, протезно—ортопедичні підприємства(адреси, реквізити, графіки роботи, правила прийому громадян з особливими потребами, перелік захворювань, лікування яких здійснюється в даній установі, наявність спеціалізованого обладнання для протезування, прейскурант цін на послуги, пільги особам з вадами здоров’я;
•  служби побуту, що обслуговують людей з обмеженими можливостями, та пільги, які їм надаються;
•  розклад руху та маршрути громадського транспорту;
•  магазини.

Доповнювати їх можуть тематичні картотеки, що сприятимуть знайомству людей, які знаходяться в інформаційному вакуумі, обміну між ними відомостями, виявленню спільних інтересів, а за бажанням — встановленню особистих контактів, зокрема: «Вас захищає закон», «Люди для людей», «Служба взаємодопомоги», «Милосердя й доброта — найбільші людські цінності», «Ваше здоров’я», «Лікує природа», «Будьмо знайомі» тощо.

Основним напрямком роботи бібліотеки має стати інформаційний. Для надання відомостей з питань правового, соціального, психологічного захисту населення рекомендуємо організовувати на базі книгозбірні консультаційні пункти юриста, психолога, соціального працівника з чітко визначеними графіками роботи. У цей час доцільно проводити дні інформації, присвячені заздалегідь визначеним темам, що стосуються життєдіяльності людей із певними вадами здоров’я, наприклад:

•  «Працевлаштування»;
•  «Соціальні гарантії людям з обмеженими можливостями»;
•  «Пільги інвалідам»;
•  «Подолання стресу після травми»;
•  «Мої страхи»;
•  «Психологічне розвантаження» тощо.

Одночасно варто організовувати виставки, біля яких влаштовувати бесіди, огляди літератури.

Також буде корисним проведення тренінгу для людей з особливими потребами, на який можна запросити фахівця центру зайнятості. Для прикладу, на занятті на тему «Правові особливості працевлаштування та умов праці людей з обмеженими функціональними можливостями» варто розглянути такі питання:

1. Правові проблеми працевлаштування інвалідів.
2. Робоче місце цих людей.
3. Органи, що здійснюють працевлаштування громадян із вадами здоров’я.
4. Їх професійне навчання.

Для надання психологічної допомоги особам з вадами здоров’я доцільною є організація занять у формі вікторин, розвиваючих ігор, тренінгів, тестів, що допоможе їм повноцінно брати участь у житті суспільства, зруйнувати соціальні бар’єри тощо. До здійснення такої роботи необхідно залучати працівників спеціалізованих закладів та організацій, служб психологічного захисту дітей, педагогів-психологів.

Розкриттю творчого потенціалу інвалідів сприятиме їх участь у масових заходах. У рамках діяльності бібліотерапевтичного центру рекомендуємо провести благодійне свято «Повір у себе». Його орієнтовна програма може бути такою:

• літературна вікторина;
• музичний конкурс на краще виконання пісень;
• змагання ерудитів;
• конкурс «Поле чудес»;
• книжкова виставка «Передай добро по колу»;
• огляд робіт людей з особливими потребами «Красу відчуєш серцем»;
• підведення підсумків, вручення призів переможцям.

До проведення заходу доцільно запросити спонсорів, які б допомогли придбати подарунки. Свій внесок можуть зробити члени гуртків, що працюють у бібліотеці, виготовивши їх власноручно.

• Для організації дозвілля людей з обмеженими можливостями пропонуємо проводити дні спілкування, які включатимуть:
• читацькі діалоги, під час яких можна обмінятися думками про книги, навчання тощо;
• консультації спеціалістів;
• презентації нової літератури;
• преставлення творчих доробків «Творча вітрина»;
•  відбір творів для прочитання вдома.

Таким чином створюються умови для спілкування, що сприяє розвитку впевненості в собі, покращується настрій, люди відчувають себе повноцінними громадянами суспільства.

Організація дозвілля шляхом заснування клубів за інтересами, сімейних клубів, гуртків допоможе особам з обмеженими можливостями оволодіти навиками просторової орієнтації, самообслуговування, пізнання навколишнього середовища, самореалізації.

Для об’єднання родин, які мають інвалідів, варто створити клуби сімейного дозвілля, під час яких можна організувати:

• вечори-зустрічі;
• круглі столи;
• тематичні вечори.

Найбільш поширеною формою міжособистісного спілкування в бібліотеці є клуби за інтересам, зокрема: «Поговоримо по щирості», «Діалог», «У колі друзів», «Надія» тощо.

Діючи в цьому напрямку, книгозбірні повинні упроваджувати ідеї толерантності, організовувати спільні заходи для різних категорій користувачів.

Теми:

• «Ти — людина, і тим неповторна»;
• «Вчимося толерантності»;
• «Не завдавай зла іншому»;
• «Повага до людей є повагою до самого себе»;
• «Батьки і діти: одвічне коло»;
• «Ріка нашої пам’яті»;
• «Це вічне і святе, найперше слово: мама».

Важливим напрямком роботи є професійно-реабілітаційний. Кожна бібліотека може створити на власній базі центри (гуртки) професійної реабілітації, залучивши спеціалістів центру зайнятості. Варто спробувати навчити людей з обмеженими можливостями найпростішому: вишиванню, плетінню бісером, шиттю, в’язанню, куховарству. А психологи та соціальні педагоги формуватимуть у них елементарні навички: дотримання особистої гігієни, приготування їжі, поводження з грішми, що дасть можливість залучати інвалідів до посильної трудової діяльності.

Важливим бібліотерапевтичним напрямком є виставкова робота.

Рекомендуємо організувати:

1. Виставки-роздуми з проблемних питань життєдіяльності людей з обмеженими можливостями: «Що таке страх і як з ним боротися?», «Облаштування квартири, де проживає інвалід» та ін.
2. Тематичні виставки: «Душу зцілює добро», «Для тих, хто полюбляє сад», «Стіл здоров’я», «Готуємо самі», «Шлях до себе», «Перечитайте цю книгу», «Допоможи собі сам». Щоб такі прийоми роботи були ефективними, паралельно необхідно організовувати бесіди, огляди літератури. Так біля книжкової виставки «Аптека на городі» можна провести бесіду про методи лікування народної медицини, розмістити рецепти.
3. Виставки-персоналії про людей, які не тільки не підкорилися недузі чи «поганій» долі, але здебільшого змінили її, підтверджуючи тим самим, що головне — сильний характер.

Такі покази можуть бути присвячені життю відомих особистостей, наприклад: Ярослава Мудрого, Іллі Рєпіна, Людвіга Ван Бетховена, Лесі Українки, Василя Єрошенка, Костянтина Ціолковського, Миколи Островського, Зіновія Гердта, Марії Приймаченко та інших, які, ставши інвалідами, продовжували плідно працювати.

Серед наших краян також є люди, які, подолавши недугу, досягли значних успіхів у своєму житті. На їхньому прикладі слід учити протистояти життєвим негараздам, знаходити в собі сили до повноцінного життя. Варто організувати персональні виставки інвалідів, які проживають у вашій місцевості, на теми: «Світ твоїх фантазій», «Це зміг би і ти» та ін. Доцільним буде проведення зустрічей із творчо обдарованими людьми з вадами здоров’я, презентацій їх творчих доробків, літературних композицій тощо.

У Тернопільській ОУНБ відбулася благодійний вечір-зустріч «Неповторний світ Світлани Драган» із тернопільською художницею, жінкою з непростою долею, великим талантом, чистою душею, інвалідом із дитинства. У заході взяли участь представники державних та громадських організацій, а саме: Тернопільської обласної організації Товариства Червоного Хреста України, Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Тернопільського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

Світлана Драган розповіла присутнім про свою творчість, а також представила власні картини та вироби з бісеру.

Особливе значення в діяльності книгозбірень має забезпечення інвалідам вільного доступу до інформаційних ресурсів Інтернету. Всесвітня мережа дозволяє розширити межі спілкування, яке для осіб з вадами здоров’я має життєво важливий, у якійсь мірі реабілітаційний характер. Тому на базі центральних, міських бібліотек необхідно створити інтернет-класи, відвідувати які будуть люди з особливими потребами, попередньо сформовані в групи за різними ознаками (віковою, рівнем освіти, видами хвороби, характером трудової діяльності). Значну роль у цьому процесі відіграватиме консультант, який буде проводити навчання даної категорії користувачів. Він повинен володіти не тільки знаннями сучасних новітніх технологій, а й мистецтвом спілкування.

Перше заняття необхідно розпочати з найпростішого:

• бесід на теми: «Я і комп’ютер», «Що таке світова мережа Інтернет», «Сучасні інформаційні технології» тощо;
• книжкових виставок, які допоможуть початківцям ближче познайомитися з комп’ютерними технологіями;
• показу фільмів.

Другим етапом буде навчання елементарним навикам роботи на комп’ютері:

• малюванню;
• основ комп’ютерної грамотності методом навчальної гри;
• текстовому набору;
• пошуку інформації у Всесвітній мережі.

В Інтернеті існує вже досить велика кількість офіційних веб-сторінок різноманітних установ, а також загальнодоступних ресурсів, присвячених різним сферам життя громадян із вадами здоров’я.

Загальні сайти

Всеукраїнська громадська організація «Коаліція захисту прав інвалідів та осіб з інтелектуальною недостатністю» (www.inteldisability-coalition.kiev.ua).

Disability.ru: сайт для інвалідів ( www.disability.ru).

Новини, статті, корисні посилання, пошук роботи, знайомства, форум.

Dislife: портал для людей з обмеженими можливостями здоров’я (www.dislife.ru).

Новини, законодавство, працевлаштування, спілкування.

Інтернет-портал Наукового товариства інвалідів «Інститут соціальної політики» (http://isp.rehab.org.ua/ukrainian).

Про діяльність організації, реабілітаційні центри України, діяльність Ради з питань освіти інвалідів; новини, довідкова інформація, електронна бібліотека, законодавство та багато іншого. Передбачено можливість надання консультацій.

INVАK.INFO: інформаційне агентство — портал інвалідів (http://invak.info).

Відомості про події та заходи інвалідного руху, організації, конкурси, гранти, способи реабілітації; нормативні документи, бібліотека, спеціальні комп’ютерні програми. Є можливість пошуку роботи, форум.

Комп’ютерный клуб «Контакт» для дітей-інвалідів (www.kontaktklub.narod.ru).

LydiX.ru: соціальна мережа для інвалідів (www.lydix.ru).

Національна асамблея інвалідів України (http://naiu.org.ua).

Офіційний сайт Всеукраїнського громадського соціально-політичного товариства. Мета його діяльності — об’єднання громадських організацій, членами яких є інваліди, узгодження дій та консолідація їх зусиль, спрямованих на поліпшення становища людей з вадами здоров’я в Україні, сприяння захисту конституційних прав цих громадян, підвищенню їх ролі й соціального статусу в суспільстві.

Повір у себе! (http://believe.net.ua).

Сайт присвячено життю та проблемам інвалідів.

Портал для людей з обмеженими фізичними можливостями (www.inva-support.cn).

Спілкування, консультації психолога, сексолога, юриста.

Проект «Безбар’єрна Україна» (http://www.netbaryerov.org.ua).

Фонд соціального захисту інвалідів (http://www.ispf.gov.ua/).

Для людей з вадами зору

Всеросійське товариство сліпих (http://www.vos.org.ru/).

Розміщено інформацію про історію товариства, його виробничу й соціальну діяльність, а також відомості про регіональні організації.

Всесвітній Союз сліпих (http://www.once.es/new).

Загальна інформація про незрячих, текст конституції даної організації, перелік країн-учасниць та календарний план заходів. Крім того, на сайті можна ознайомитися з журналом об’єднання.

«Інтеграція»: клуб незрячих користувачів комп’ютерної техніки (Росія) (http://www.integr.org/).

Різноманітна інформація: поради малодосвідченим сліпим користувачам ПК, відомості про фонди й гранти, роботу для людей з вадами зору, архіви програм, що полегшують їм працю на комп’ютері, матеріали для дистанційного навчання та багато іншого.

«Колесо познаний»: електронный еженедельник

(www.koleso.mostinfo.ru).

Матеріали про реабілітацію та освіту інвалідів, офіційні документи, консультації, новини, форум, голосовий чат.

«Комп’ютерні технології для сліпих та слабозорих» (http://www.tiflocomp.ru/).

Світлана Єрошенкова,завідувачка науково-методичного відділу Тернопільської ОУНБ